joomla templates

Увійти

Увійти Закрити
---

Український народний хор «Калина» ПНПУ імені В. Г. Короленка

---

Новини колективу

Таку назву мав концерт українського народного хору «Калина» ПНПУ імені В. Г. Короленка, який відбувся 17 грудня, напередодні улюблених свят нашого народу - Сятого Миколая, Нового Року, Різдва Христового. За доброю традицією калиняни запросили цього вечора своїх рідних, друзів, колег – усіх, хто шанує українське народне мистецтво, аби віншувати їх піснею – на щастя, на здоров'я, на многії і благії літа.

Цього разу концертна програма калинян була по-новорічному святкова й життєрадісна, представлена низкою прекрасних, майстерно виконаних обрядових пісень зимового циклу («Добрий вечір тобі, пане господарю», «В полі, в полі плужок оре» (солістка О.Єшенко), «Жала Улянка шовкову траву»).

 

 

 

 

 

 

 

 

Уразив присутніх своїм унікальним голосом Сергій Куць, виконавши арію Андрія із опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» та соло з «Хорової прелюдії» В. Кікти. Затамувавши подих, подекуди з болючою сльозою на очах слухав зал пісню І. Кириліної та В. Цілого «Лелеча доля» (солісти – заслужена  артистка України Н. Сулаєва та В. Гайдамака).

Радо зустріли слухачі заслуженого працівника культури України М. Герасименка, який бездоганно виконав «Полтавські галушки» (муз. В. Міщенка, сл. А. Лихошвая).

Як завжди, була неперевершеною, запалюючи своєю харизмою, заслужена артистка України  Н. Мізєва.

Особливим був цей концерт для хормейстера колективу, заслуженої артистки України, доктора педагогічних наук  Н. Сулаєвої. Цього дня калиняни і їх гості вітали Наталію Вікторівну двічі: з днем народження і з кар'єрним зростом – затвердженням на посаду декана психолого-педагогічного факультету ПНПУ імені В.Г. Короленка.

Радісні емоції отримала публіка  від української народної пісні з танцем «Рогоза», яка стала візитівкою хореографічної групи колективу під керівництвом К. Булаги.

А завершувався концерт «Молитвою за Україну» М.  Лисенка. Уся велика калинянська родина піснею звернулася до Бога у тяжкий для рідного народу час воєнного лихоліття, аби в кожну оселю прийшли мир, достаток і любов.  Либонь, воно так і буде, адже хто співає, той двічі молиться.

Художній керівник українського народного хору «Калина» заслужений діяч мистецтв україни, професор Г. Левченко звернувся до присутніх у залі батьків калинян, подякувавши їм за добрих, чуйних, працьовитих дітей. До слів вдячності маестро приєднався й ректор ПНПУ, доктор філологічних наук, професор  М. І. Степаненко, висловивши щире захоплення їх талантом і привітавши присутніх з Новорічними святами.

 

В. Гайдамака, учасниця колективу

Фото В. Дяченка

Див. фото в галереї

Усі добре знають, що пісенною візитівкою ПНПУ імені В.Г. Короленка ось уже понад 30 років  є український народний хор «Калина» під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, професора Г.С.   Левченка. Тому не дивно, що учасників міжнародних наукових конференцій, симпозіумів обов’язково вітає цей незвичайний колектив, щоразу знаходячи нових і нових прихильників українського народного мистецтва. Майстерність і щирість виконання, вишуканий репертуар не залишають байдужими нікого.

Не стала винятком і зустріч з відомим актором, режисером театру та кіно, ведучим програми «Хоробрі серця» А. Сеітблаєвим, яка відбулася нещодавно.  Репетиція того вечора почалася з «Многая літа» Д. Бортнянського: так калиняни привітали двох своїх учасників з днем народження. Саме в цей момент і з’явився гість разом із заступником начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації В.В. Вождаєнко. Для Ахтема Сеітаблаєва у виконанні хору «Калина» прозвучали такі твори, як «Вітре буйний» (муз. В. Захарченка, сл. Т. Шевченка), «Да що на горі імбер» (обробка Є. Савчука), «Їхав козак за Дунай» (обробка Г. Левченка), «Ой не розвивайся, та сухий дубе», «Українська фантазія» Г. Левченка. Актор захоплено аплодував, щоразу в захваті здіймаючи руки догори. Дякуючи калинянам за незрівнянні емоції, сказав: «Слухаючи вас, укотре переконався, яка тільки багата наша земля!» А. Сеітаблаєв запевнив, що обов’язково приходитиме на репетиції «Калини», коли буде на гастролях у Полтаві. Ведучого улюбленої передачі «Хоробрі серця» калиняни проводили патріотичною піснею, сповненою неабиякого завзяття й віри: «А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!»

Вікторія ГАЙДАМАКА, учасниця колективу
Фото Сергія ГРИВАЧЕВСЬКОГО

Минулої суботи удванадцяте на Пирятинській землі відбуяло обласне пісенно-мистецьке свято «Калинові гуляння», ініціатором і духовним натхненником якого упродовж усього цього часу є заслужений діяч мистецтв України професор ПНПУ імені В.Г. Короленка Г. Левченко.

 

02 груд.

У творчій біографії українського народного хору «Калина» ПНПУ імені В.Г. Короленка кожен концерт – це яскрава, самобутня сторінка, яку пише талановита молодь під орудою неперевершеного майстра пісенного дива – заслуженого діяча мистецтв України, професора
Г. Левченка. Були виступи, які можна назвати феєричними, фантастичними за масштабами успіху в публіки, яка довго не відпускає зі сцени, і цілі фрагменти концерту виконуються на біс. За 35 років існування калиняни створили свою пісенну епопею – феноменальне явище на творчому обрії України.

 

Загадка «Калини» не тільки в красивих голосах, майстерно скомпонованому репертуарі, у природженому музичному смаку маестро, у глибинному відчутті твору й умінні його передавати так, як ніхто, -

У той день, коли всі люди святили яблука і мед, а літній ранок наповнювався благословенним запахом церковних свічок, учасники українського народного хору «Калина» мали інші турботи. 19 серпня починалась їхня цікава подорож до країни засніжених альпійських вершин та кришталевих вод Женевського озера – до далекої Швейцарії. Двома комфортабельними автобусами талановита українська молодь  на чолі з незмінним керівником «Калини» заслуженим діячем мистецтв України, професором Григорієм Левченком вирушили в довгоочікувану подорож. Ось позаду залишився величний Київ, за плечима промайнув нічний Львів. А попереду розкрив свої серпневі обійми Берлін ­– столиця Німецької федеративної республіки.

Берлін – місто багатої історії. Найбільш відвідуваною будівлею міста є Рейхстаг, куди і поспішили допитливі українські студенти. Калиняни мали змогу вільно відвідати зал засідань депутатів. Як пояснив аудіо-екскурсовод, Рейхстаг гостинно відкритий для всіх бажаючих, а його прозорий купол символізує прозору політику, економіку та демократію держави. Учасники хору в пошані схилили голови біля славетного Меморіалу пам’яті загиблим воїнам у Великій вітчизняній. Біля підніжжя цвіли яскраво-червоні квіти, як болючі краплі крові наших прадідів. Славнозвісні Бранденбурзькі ворота радо прийняли калинян, як і численних туристів столиці.

Однією з головних визначних пам'яток є монументальна Колона Перемоги, встановлена ​​в самому центрі міста на площі Великої Зірки. На 48-метровій висоті розташований оглядовий майданчик, де учасники колективу милувалися красою міста з висоти пташиного польоту.

Калиняни попрощалися з Берліном, адже на них чекала ще довга дорога. Лише на третій день подорожі, втомлені тривалим переїздом учасники колективу прибули до місця призначення. Ним виявилося мальовниче Швейцарське містечко Сент-Круа (Sainte-Croix), яке знаходиться високо у горах (на висоті 1300 метрів над рівнем моря). У хористів голова пішла обертом від чистого повітря, запаморочливого гірського серпантину та величі і фундаментальності цих гір. Щойно вийшовши з автобусів колектив зустрівся з Катрін Азад – давнім вірним другом Григорія Левченка і всього хору, президентом міжнародної асоціації «Калина» («Kalena») у Швейцарії. Саме Катрін була закордонним організатором цієї поїздки. Як говорить сама пані Азад: «Моє походження сягає корінням Росії, але серце моє в Україні». Калиняни на чолі з маестро Левченком радо і патріотично привіталися: мабуть, вперше швейцарські Альпи почули стоголосий гімн України. «Слава Україні!» ­– гучно пронизало чисте гірське повітря, і тут же відлунилося «Героям слава!».

Другий день перебування у Швейцарії розпочався дуже цікаво. Колектив запросили відвідати унікальний музей музичних скриньок «Сіма» у м. Сент-Круа. Надзвичайно рідкісні експонати дарували чарівні європейські мелодії українцям. Після пізнавальної екскурсії мала група колективу відвідала місцевий медичний центр здоров’я для людей з обмеженими фізичними можливостями. Кімната загального збору стала компактним концертним майданчиком і наповнювалася по черзі то співом калинян, то вдячними оплесками глядачів, більшість з яких спостерігала за виступом у своїх інвалідних візках. Здавалося, що українська народна пісня стала засобом не лише підняття настрою, але і духовного зцілення.

Далі на учасників колективу чекав напружений графік репетицій. Перша з них відбулася на місці, де вже на наступний день мав відкрити свої широкі обійми міжнародний ярмарок-фестиваль «Земля без кордонів» («Festival des Terroirs sans Frontiere»). Величезні об’ємні намети, що вміщували кілька тисяч осіб, розташовувалися одночасно на території двох держав. Просто посеред палатки проходив реальний кордон між Швейцарією та Францією! Як же цікаво було з такою легкістю перетинати міжнародний рубіж, от якби так можна було і в Україні!

Ще одна генеральна репетиція у концертному залі м. Сент-Круа (Sainte-Croix)  завершила цей насичений день. Попереду чекали важливі виступи, тож калиняни набирались сил і відпочивали у своєму триповерховому котеджі серед Альпійських гір, на фасаді якого гордо майорів жовто-блакитний стяг.

Кількома робочими репетиціями, підготовкою до двох серйозних виступів розпочався наступний день. Перший концерт відбувся у стародавньому католицькому храмі ХІІІ століття у гірському селищі Роменмотьє (Romainmontier) і містив твори релігійного характеру. Зал храму був переповнений охочими послухати колектив з України. Молитва нашого народу піднімалася до височезної кам’яної стелі і здавалося, що спів і справді лине десь з небес. І це там, на небесах звучить «Молитва за Україну», «Трисвят», «Боже великий, єдиний»… Публіка надзвичайно тепло сприймала кожен твір і щедро гостила український хор вдячними оплесками. По завершенню програми глядачі на виході з храму вибудували живий коридор і бурхливими оваціями, щирими посмішками та вдоволеними вигуками проводжали артистів. Натхненні таким прийомом калиняни поспішили на наступний концерт, який розпочався через кілька годин в досить неочікуваному місці. На зеленій гірській галявині, оточеній сніжними вершинами, розкинулося справжнісіньке шатро славнозвісного цирку Шапіто. Саме ця арена стала сценічним майданчиком. Упродовж кількох днів там тривав музичний калейдоскоп різноманітних європейських гуртів та виконавців. Засновник цього фестивалю «Сцени Шапіто» («Les scenes du chapiteau») Рафаель Барія (Rafael Baria) дуже щиро зустрів «Калину». Та й на виступові, який був запланований на 9 годину вечора, зібралося напрочуд багато глядачів. Адже всіх присутніх на фестивалі заінтригував колектив з України. І ось перші акорди «Реве та стогне Дніпр широкий» наповнили шатро, наче великий ковток повітря наповнює груди. З першого звуку весь глядацький зал був підкорений українською музикою. Яка пісня, які емоції! Оплески глядачів тривали довше, ніж сама пісня. Григорій Семенович звернувся до хористів: «Наступний номер «Думи мої». Вкладіть свою душу, зараз співатиме Україна». І линуло Шевченкове слово, ті самі тяжкі кобзареві думи на рідну Україну. Так судилося, що ця закордонна поїздка випала у дуже непростий для нашої країни час. Кожен учасник колективу щораз згадував Батьківщину з тривогою: «Як там вдома?»… І зараз, стоячи на швейцарській сцені перед європейською публікою кожен гордо і на повний голос заявляв: «Так! Ми українці!» І цей дух патріотизму по-особливому наповнював і сенсом, і душею кожен номер. А чого вартував український гопак! Танцювальна група колективу, наче несамовитий вихор, увірвалася на сцену. І здавалося, що шатро разом з артистами та глядачами на кілька хвилин відірвалося від землі. Навіть небо і гори аплодували Українському народному хору «Калина». Це був справжній фурор українського мистецтва і української держави.

Але не встиг промайнути цей незабутній день, як наступний вже замайорів ярмарковими наметами. Хор у повному складі двічі виступив на міжнародному ярмарку-фестивалі і двічі кількатисячна публіка вибухала гучними аплодисментами. Кожен свій виступ калиняни завершували поклавши руку на серце:

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми браття козацького роду».

Увечері цього дня чекав найвідповідальніший концерт у глядацькому залі м. Сент-Круа. За дві години концертної програми хор «Калина» продемонстрував усе різноманіття свого репертуару. Від творів української класики до жартівливих народних пісень, від інструментальних номерів оркестрової групи до масштабних вокально-хореографічних постановок. Танцювальна група «Калини» подарувала швейцарським глядачам неповторну етнічну «Рогозу», нестримну «Грабарівську польку» та традиційний український «Гопак». Це була безапеляційна перемога таланту, народної пісні та України. Учасники колективу були захопленні прийомом закордонної публіки, яка навіть не могла зрозуміти слів, але глибоко відчула українську душу.

Після вдалого концерту на колектив чекала вечеря у затишному ресторанчику «Vuissoz», де з ними охоче спілкувалися мер міста Сент-Круа, організатори всіх виступів «Калини», звичайно ж, і Катрін Азад. Всі вони з великою прихильністю віднеслися до хору, виразили своє захоплення побаченим і почутим, а головне – швейцарці щиро і людяно висловились на підтримку нашої держави.

Народний хор «Калина» зробив свою справу – на теренах Європи гордо і піднесено представив Україну. Тепер можна було повертатися до рідної неньки і стін близького серцю Полтавського педагогічного університету. Довга дорога додому була наповнена знайомством зі столицею Швейцарії – мальовничим Берном – містом квітів та фонтанів.

Незабутній день калиняни провели у столиці Австрії ­– величному та гротескному Відні – місті геніальної музики Моцарта і надзвичайно багатої архітектури епох відродження, бароко та класицизму. Ось за вікном автобуса промайнув нічний яскравий Будапешт, а ось стародавній Львів зустрів мандрівників серпневим українським дощем. Філіжанка львівської кави та ковток українського повітря наповнили силами на дорогу до рідної Полтави. Як приємно повертатися додому: виснаженими, втомленими, але такими щасливими і гордими за свій народ. Любіть своє ­– українське, адже воно й справді найкраще в цілому світі!

 

Автор статті: Гривачевська Анастасія,
учасниця українського народного хору «Калина»

 

Автор фотоматеріалів: Гривачевський Сергій,
учасник українського народного хору «Калина»

Дивитись більше фото в галереї -->

Сторінка 2 з 7

Новини

До свого гніздечка, до рідної хати

До свого гніздечка, до рідної хати

У рідне село Грабарівку вчотирнадцяте завітав заслужений діяч мистецтв України професор ПНПУ імені В.Г. Короленка Г.С. Левченко зі своїми вихованцями – учасниками українського народного хору «Калина». У дарунок везли найдорожче, найсвятіше –...

Читати

Калиняни привітали видатного українця пана Богдана Гаврилишина з 90-річчям

Калиняни привітали видатного українця пана Богдана Гаврилишина з 90-річчям

Калиняни привітали видатного українця пана Богдана Гаврилишина з 90-річчям 19 жовтня 2016 року в столичному Палаці мистецтв "Україна" Український народний хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка взяв участь у великому благодійному...

Читати

Калинові гуляння 2016

Калинові гуляння 2016

Важкі дощові хмари звисали над тополями, несміливо визирала із зелені узбіч розквітла бузина, а два сучасних автобуси уперто рухалися туди, де в останню суботу травня ось уже 13 років...

Читати

Відкриття пам’ятника І. Мазепі

Відкриття пам’ятника І. Мазепі

7 квітня в Полтаві відбулася знаменна подія –   відкриття першого в Україні повноцінного  пам’ятника видатному гетьману України І.С. Мазепі. Цього дня до Полтави завітали перші особи нашої держави, представники...

Читати

Free Ukraine 25

З нагоди відзначення 25-річчя Незалежності України, Український народний хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка бере участь в челенджі «Free Ukraine 25». Прийнявши естафету, кожен її учасник...

Читати

На даний момент 2928 гостей і 221 користувачів на сайті

  • koslokarcei1981
  • hentarithigja
  • liabrokalte1978
  • boviltiafi47
  • banknolava1356
  • hokirboltbackdo
  • gearesbeyvalpo
  • centrealwildphopas
  • tzinconphegood1985
  • lmassorenmo39
  • sauluit6
  • kaylenekim859714
  • wealthlefttunto1122
  • worlmenlame1636
  • plicmimano1985
  • cavertunos51
  • oproolesyn1000
  • runymann5
  • hourgswattabankref
  • begpolezv7
  • giacecantsapp1080
  • fsauluit15
  • reinaldodyer826
  • quiranderi1422
  • inindalemle
  • presexcuadkans1218
  • consecamnila
  • shastakoertig420776
  • spadodedinar
  • giotelnoso731
  • torbconfufolcomm
  • runymann
  • sandlandenoordcomp
  • choiwindihydnie
  • morriscoppleson43890
  • lipefourpai111
  • ReggieOdony
  • begpolezv20
  • mapciadaeknowog
  • tebsuricyc1519
  • runymann15
  • kirarivenburg63796
  • eqehcritreca
  • begpolezv5
  • amnylicost1098
  • hombposongchrom1342
  • margheritab70730
  • begpolezv8
  • trojimofco691
  • pecletatinggreg
  • runymann10
  • angusfarwell2738877
  • nakriakobarlitt
  • marciajacquez618
  • tumbcufurteturn
  • sigbulllene186
  • protelumun1355
  • adrienelsl68757
  • highvallsarida
  • toovethodoortou
  • runymann9
  • obweifighdethin
  • juifrondabi1876
  • runymann17
  • lairickpamez1179
  • moduwithsta210
  • beacohighspeakoc
  • dropconsdandless511
  • paithaolethougub
  • propdispprerasti
  • skiminazljufpen
  • nonredada1989
  • tasgavali100
  • smokinlaherbuck
  • suktikovi1239
  • igatmatkara
  • hisusaventta
  • burgbasysfastwild
  • newscoffswoonentrim
  • izcymtioconli
  • unnahyhybi
  • locontuda1158
  • senvidustcha335
  • losarelxazi
  • begpolezv3
  • zamkeanisotask
  • risivicom1370
  • begpolezv17
  • piterramog525
  • itseozvezrepto
  • bridgettemacartney3
  • infercorich1950
  • losentichater
  • perluofocote
  • begpolezv
  • chanrabulimi
  • spokmarriewhiphy
  • acretcopenaps
  • risptingbouresusv
  • artapivu22
  • porlitellyla
  • snipmisbauprosni
  • melissa2526635167848
  • piepretallarhedd
  • runymann13
  • larrygalvin773040
  • etimnarhau1051
  • fortsilafera
  • diufacarmenssven
  • reillemviojumer
  • begpolezv14
  • lyusmarhydni1731
  • begpolezv19
  • derrocidis166
  • AmonmonaDoK
  • pranocmisseve
  • anolonul1051
  • clennepondwee1985
  • lamasoqinfu
  • terpmitalgotem
  • vietercarov735
  • bauwordporsuna
  • grunlandthambtrig312
  • leheacentlothal
  • begpolezv2
  • runymann1
  • anawibinter
  • manuelavalos306633844
  • tifactrelmo318
  • planhellgeserdi
  • runymann14
  • runymann2
  • verfialanrussme
  • lighfitheden550
  • dinsdempfiddrehumph
  • stostirere517
  • gaudegbipala
  • conttysyspostmi
  • rendirafsurigh
  • gratdubrepuhe
  • roodhturfurtcentwoos
  • leomevenfora
  • ganiboudotfact
  • linkcedfolkdet1406
  • cienaronescia
  • runymann7
  • runymann12
  • geoweelodecfo
  • stelvikadisp574
  • begpolezv13
  • begpolezv12
  • tingbreakivocplim
  • runymann18
  • hohlarusadi
  • freewsetuhandsur
  • diricira1981
  • toforcoosubccur
  • switenaczal780
  • begpolezv16
  • riaruehearnaunis
  • begpolezv15
  • losupprepgisoft
  • djemmutopou1797
  • meosouranfuncting
  • fsauluit13
  • cludenacug1341
  • etcepzabere
  • gresovheargeo1720
  • junccharedoru
  • charissaneumann5
  • chrisremildai700
  • revicorbackkur
  • dextcafirsmatchcan
  • cyrusscofield1263606
  • refitasma928
  • ucunhotkeiskew
  • arunrojandper
  • rimathorockros
  • gadoccetabfa
  • profartiper503
  • premcarrara64
  • bootlomiti129
  • granexesesse
  • biomerecomlay
  • runymann4
  • begpolezv4
  • murethighwatchbers
  • maykastner827745209
  • begpolezv6
  • runymann6
  • runymann8
  • nonboaprobanni
  • begpolezv11
  • ransechetciu1932
  • nessrareswerslin
  • begpolezv9
  • prosooktefi622
  • tabdatasenli
  • tisenaterfai
  • runymann20
  • brunredeti1828
  • forrehighgevan
  • viecopowifo
  • cutedancachar
  • chortaphosi886
  • cionabultungma
  • abulelboyci

Всього відвідувань сайту: разів